Історії про родину рідко бувають настільки щирими, як у стрічці «Ліло і Стіч». Коли Disney оголосив про перезапуск у форматі лайв-екшен знаменитого мультфільму 2002 року, багато хто ставився до цього з недовірою – особливо після невиразних адаптацій, таких як «Русалонька» і «Король Лев». Але сталося те, чого ніхто не очікував: новий «Ліло і Стіч» не лише встояв, а й став найкращим рімейком Disney останніх років – без зайвого пафосу, але з величезним емоційним наповненням.
Мая Кеалоха та Сідней Агудонг – серце цієї стрічки; атмосфера Гаваїв і візуальний стиль; саундтрек, що поєднує Елвіса, гавайські мотиви та нові композиції; класичний Стіч, ідеальні меседжі, та ключова думка фільму.
Звісно, існують і недоліки: зайві сюжетні лінії, які розмивають основну ідею; у деяких моментах фільм виглядає прискореним і надто обережним; інколи помітна недостатня якість графіки; є також певні банальні моменти у сценарії, але нових ідей тут особливо й не вигадати.
«Ліло і Стіч» / Lilo & Stitch
Жанр фантастика, пригоди, сімейний, …
Керівник проєкту Дін Флейшер Кемп
У ролях Сідні Агудонг, Майа Кеалоха, Зак Галіфіанакіс та ін.
Прем’єра 22 травня 2025 року, у кінотеатрах
Режисер Дін Флейшер Кемп, який у 21 році представив оригінальну стрічку «Marcel the Shell with Shoes On», знову продемонстрував вміння розповідати зворушливі історії з величезним емоційним впливом. Він не намагався змінити сюжет – і це добре. Історія залишається простою, майже дитячою за формою, проте дуже зрілою за змістом.
Маленька Ліло живе з сестрою Нані після втрати батьків, намагається знайти своє місце у світі, який її не розуміє, і одного дня забирає з притулку незвичайну істоту, яку вважає собакою. Проте Стіч – це не простий собака, а генетичний експеримент, якому куди простіше тікати та руйнувати все навколо, аніж стати частиною родини. Але саме в цьому і починається найважливіший процес – трансформація.
Режисер зберіг усе найголовніше: Гаваї, теплі кольори, поєднання сміху та сліз, – і передав у фільмі ту ж ідею, яка зробила оригінал таким популярним: родина – це не лише ті, хто пов’язані кров’ю, а ті, хто залишаються поруч, незважаючи на все.
У цій стрічці поняття родини є темою кожного діалогу та кожної сцени. І хоча фінал трохи змінено (Нані передає опіку над Ліло бабусі ТуТу, щоб поїхати на навчання – рішення спірне, але логічне), основна ідея залишається незмінною: навіть коли родина розпадається, вона не зникає.
Creators – Агенція з міжнародного PR для технологічних та B2B компаній PR для компаній та їх лідерів. Організація інтерв’ю в медіа, подкастах, виступи на конференціях Європа, Азія, Америка.
Мая Кеалоха в ролі Ліло – справжня знахідка. Вона правдоподібно передає впертість, ексцентричність і глибоку самотність, яка пробивається через дитячу бравуру. Сідней Агудонг, що грає Нані, прекрасно виконує складну роль молодої жінки, змушеної стати мамою, другом і старшою сестрою одночасно.
Її внутрішнє виснаження відображено в кожному кадрі, але любов до Ліло знайдеться саме в цей момент, як промінь світла крізь жалюзі. І, до того ж, Зак Галіфіанакіс у ролі Джумби, божевільного вченого, приносить необхідну частку ексцентричності.
Візуально стрічка виглядає пристойно. CGI-Стіч у деяких моментах може лякати своїм виглядом, але згодом звикаєш до нього – і, що важливо, він зберігає свою нестримну харизму. Гаваї показано з любов’ю, як і годиться: пейзажі палять кольорами, камера м’яко ковзає, а музика гармонійно поєднує оригінальні пісні Елвіса Преслі з новими композиціями, створюючи відчуття повернення до дому, де колись було щастя.
Але не все ідеально. Зміни в сюжеті часом виглядають зайвими, а деякі персонажі, зокрема капітан Ганту, взагалі відсутні — і це дивна відмова. Але, на відміну від багатьох рімейків, тут ці зміни не розглядаються як зрада – скоріше, це адаптація. Це як стара казка, яку мама розповідає по-новому, щоб нові покоління могли її почути.
Disney свого часу втратили хватку в своїх лайв-екшенах: як «Білосніжка», так і «Русалонька» залишилися на низькому рівні за якістю. Але «Ліло і Стіч» – це приємний виняток. Можливо, він не є шедевром, але він наповнений щирістю. Фільм не намагається бути глибшим, ніж є насправді. Він лише хоче нагадати: іноді слід прийняти те, що впало з неба і руйнує мебель, адже це може стати джерелом щастя.
В загальному, за останній час не було більш щирої історії на екранах. Вона подарує глядачу справжні усмішки та не менш щирі сльози, але насамкінець залишиться приємне тепло в душі.
Ви також можете стати автором на ІТС і ділитися своїми статтями. Надсилайте свої тексти, і ми розмістимо їх у розділі блогів.
Цей рімейк не вразить до глибин душі, але й не залишить вас байдужими. «Ліло і Стіч» 2025 – це теплий, дещо простуватий, але щирий фільм, що стане приємною розвагою для сімейного перегляду, нагадавши нам, що «Охана означає сім’я, а сім’я означає, що ніхто не залишається забутим». Запропонуйте своїм дітям, сестрам чи братам перегляд, адже вони певно отримають від цього задоволення, а ви, можливо, отримаєте надзвичайний досвід різноманітних емоцій, переважно теплих, добрих і щирих.
